В 1939 році випуск фанери склав 21735 м3. Загальна чисельність працюючих на 01.01.1940 р. склала 758 чоловік, з них виробничого персоналу - 648 чол. До 50 % продукції, що вироблялася, йшла на експорт.
На початку Великої Вітчизняної війни завод виготовляв бутафорні танки.
Наприкінці 1943 року, при звільненні Дарниці під час відступу німців, завод був зруйнований та спалений.
З метою забезпечення народного господарства України фанерними виробами, рішенням Державного Комітету Оборони від 22.01.44 року та наказу Наркомлісу СРСР від 27.01.44 року за № 96, запропоновано Наркомлісу УРСР відбудувати Дарницький фанерний. завод.
Відбудова заводу проводилась з 1944 по 1948 рік.
З року в рік завод нарощував випуск фанери. В 1950 році він склав 10000 м3.
В 1958 році завершено будівництво нового корпусу цеху для виробництва реєчної столярної плити з проектною потужністю 10000 м3, що дало змогу збільшити об'єм її виробництва до 11000 м3. Столярні плити виробляли до 1972 року, а в подальшому цех спеціалізувався на виготовленні гнутоклеєних деталей.
З 1959 по 1962 рік здійснювалась реконструкція фанерного цеху з заміною старого обладнання на нове та перехід на нову, більш вдосконалену, технологію виробництва фанери з сирого гарячого способу склеювання на сухий гарячий спосіб та з використанням карбамідних смол. Було розширено асортимент фанерної продукції, освоєно випуск сидінь та спинок для стільців.
В 1959 році випуск фанери складав 16232 м3, а в 1963 році, після реконструкції, - 19642 м3.
З 1969 року завод відновив випуск фанери для поставок на експорт.
|
